вівторок, 28 березня 2017 р.

День високого мистецтва та смаку – Міжнародний день театру

Міжнародний день театру відзначається щорічно 27 березня починаючи з 1962 року. Він був заснований у Відні на IX конгресі Міжнародного інституту театру (МІТ) при ЮНЕСКО. Діяльність МІТ, згідно з його статутом, має бути направлена на «зміцнення миру і дружби між народами, на розширення творчої співпраці всіх діячів світу».
Перші театри 
Слово «театр» (греч. theatron, місце для видовищ, видовище) – рід мистецтва, а також будівля, призначена для представлення драматичних творів перед публікою. Традиційно включає сцену – майданчик, де відбувається дія, – і зал для глядачів.

Згадка про перший театральний досвід датується 2500 роком до нашої ери. Перша театральна гра відбулася в Єгипті. У давній Греції театр став формуватися як мистецтво, встановлювалися чіткі визначення трагедії і комедії, а також інших театральних форм. В Україні театральне мистецтво бере початок з глибокої давнини, коли воно проявлялося в народних іграх, танцях, піснях і обрядах.
Український театр 

Починаючи із ХІ століття відомі театральні вистави слов’янських скоморохів. В епоху Київської Русі елементи театру були в церковних обрядах. Про це свідчать фрески Софійського собору в Києві (ХІ століття).

Перші зразки драми прилюдно виголошувалися учнями київських Братської та Лаврської шкіл(16-17 століття).

Важливими осередками розвитку релігійної драми у цей час вважалася такожЛьвівська братська школа та Острозька академія.

У 17-18 столітті широкого розмаху набули вертепи — мандрівні театри маріонеток, які виконували різдвяні драми та соціально-побутові інтермедії.

У 1795 році був відкритий перший в Україні стаціонарний театр у Львові, в колишньому костелі єзуїтів. В Наддніпрянщині, де перші театральні трупи народилися також у 18 столітті, процес відкриття стацінарних театральних споруд просувався повільніше.
Так, у Києві перший стаціонарний театр з’явився у 1806 році, в Одесі – в 1809, в Полтаві – в 1810.

Якщо ж заглибитися в історію самого театру та інші його нюанси, то багато що викличе велике здивування. Отож, 
підбірка цікавих театральних фактів.
В античному грецькому театрі була людина — рабдух — яка палицею била тих, хто особливо буянив і заважав іншим глядачам дивитися виставу.
 В одному із театрів Іонії був особливий ряд для одноруких воїнів. Перед ними — ряд для лисих рабів. Здогадайся, яким чином аплодували воїни? Вони ударяли по лисинам рабів.
Початково акторами у грецькому театрі були винятково чоловіки. Вони могли грати по кілька ролей, жіночі в тому числі, використовуючи маски та костюми.

  У римському театрі з'явилася завіса, яка не розходилася в сторону і не піднімалася доверху, а опускалася донизу у спеціальну щілину в підлозі.

Мельпомена — муза трагедії, театральна муза. Вона одна із 9 дочок Зевса і Мнемосіни. Її зображували високою жінкою у вінку з виноградного листя, в театральній мантії, з трагічною маскою в одній руці та мечем або палицею в іншій.


До Міжнародного дня театру в групі продовженого дня було проведено бесіди з дітьми про театр, правила поведінки в ньому, були показані театральні вистави за участю дітей.
Також, до Міжнародного дня театру для вихованців групи продовженого дня була проведена вікторина-гра «Чудовий світ театру».
  • 1-ша частина: ерудит-вікторина «Ми – театрали»
  • 2-га частина: рольова гра «Літературні герої оживають на сцені»
Під час заходу учні дізналися про історію українського театру, згадали імена його корифеїв – І.Котляревського, Г. Квітки-Основ’яненка, М.Старицького та І.Карпенка-Карого.

Учні мали змогу познайомитись з різними видами театру. Особливу зацікавленість у дітей викликала інформація про традиційний вид театру Японії - кабукі.
Під час спілкування з’ясувалося, що діти люблять театр і часто його відвідують. І це дуже добре. Адже театр має виключно важливе етичне і художнє значення, несе в суспільство ідеї гуманізму і добра, сприяє формуванню естетичного смаку і розширенню кругозору людини.

четвер, 9 березня 2017 р.

9 березня вся Україна відзначає 203-річчя з дня народження великого українського поета і художника Тараса Григоровича Шевченка




В Шевченківські дні згадаємо світлі рядки поета, які зачаровують, надихають, роблять світ навколо привабливішим.

***
Ще треті півні не співали,
Ніхто нігде не гомонів,
Сичі в гаю перекликались,
Та ясен раз у раз скрипів.

***
Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива,
Додолу верби гне високі,
Горами хвилю підійма.

***
Вітре буйний, вітре буйний! 
Ти з морем говориш,— 
Збуди його, заграй ти з ним, 
Спитай синє море. 

***
Сонце гріє, вітер віє
З поля на долину,
Над водою гне вербою                          

Червону калину;
***
По діброві вітер виє, 
Гуляє по полю, 
Край дороги гне тополю 
До самого долу.

*** 
Над Дніпровою сагóю
Стоїть явор меж лозою,
Меж лозою з ялиною,
З червоною калиною.

***
Садок вишневий коло хати,
Хрущі над вишнями гудуть.
Плугатарі з плугами йдуть,
Співають, ідучи, дівчата,
А матері вечерять ждуть.