Оздоровчі години


Критерії змісту діяльності вихователя та  дітей

1
Підготовка вихователя до заняття. Наявність конспекту, правильність його розробки

2
Відповідність змісту заняття поставленим завданням, віку дітей, їхній підготовленості та умовам проведення

3
Взаємозв’язок частин заняття

4
Підготовка місця та обладнання до заняття
5
Одяг вихователя та дітей

6
Організація заняття. Своєчасність початку та закінчення, тривалість

7
Доцільність розподілу часу на проведення кожної частини заняття

8
Прийоми розташування та пересування дітей на майданчику (у залі), способи їх організації під час виконання вправ у кожній частині заняття

9
Раціональність використання майданчика та інвентарю

10
Відповідність методів та прийомів навчання віку дітей, їхній підготовленості, етапу навчання, характеру вправ

11
Попередження та виправлення помилок у дітей

12
Диференційований підхід у роботі з вихованцями

13
Попередження травматизму. Забезпечення страховки, дотримання техніки безпеки

14
Повідомлення дітям теоретичних відомостей про фізичне виховання

15
Темп виконання та дозування вправ

16
Регулювання фізичного та психічного навантаження протягом заняття

17
Формування навичок правильної постави та особистої гігієни

18
Динаміка фізичних навантажень

19
Поведінка дітей. Дисциплінованість та організованість, стосунки з ровесниками

20
Увага, активність, ініціативність, наполегливість вихованців

21
Самопочуття та настрій дітей

22
Дотримання вимог до вихователя. Якість показу та пояснення вправ

23
Уміння тримати в полі зору  всю групу, контролювати самопочуття та  поведінку дітей

24
Вміння володіти голосом, культура мовлення педагога

25
Володіння спеціальною термінологією

26
Характер проведення спортивної години
 (впевнено – невпевнено), настрій вихователя



За правильної організації спортивна година в групі продовженого дня (далі ГПД) допоможе вихованцям зняти розумову напругу після уроків, подолати втому, підвищити працездатність, рівень рухової активності, збагатитись знанням рухових ігор та естафет, набути умінь організовано грати в колективі однолітків.
Спортивна година в ГПД включає такі види рухів:
·      ходьба звичайна з різними рухами рук, ніг, тулуба; повільна та швидка ходьба по периметру майданчика зі зміною напряму руху; ходьба навшпиньки та на п’ятах;
·      біг повільний і швидкий з виконанням завдань за раптовими сигналами, біг у чергуванні з ходьбою, біг з подоланням нескладних перешкод (перестрибування позначеної лініями канави, про бігання по колоді, перелізання через конструкцію);
·      стрибки на одній та на обох ногах, на місці та з просуванням вперед, через скакалку, обруч;
·      кидки і ловіння м’ячів великих та малих, перекидання м’ячів у парах, метання на дальність, у різні цілі;
·      лазіння, перелітання, прорізання через обручі, сходи та інші конструкції на спортивному майданчику;
·       виси, упори на дитячій перекладині й інших конструкціях;
·      вправи в рівновазі: ходьба по вузькій лінії, колоді, без та з предметами, з подоланням перешкод (переступання м’яча, натягнутої мотузки);
·      вправи з предметами: з м’ячами, обручами (катання обручів, стрибки через обручі, вертикальне катання обручів, обертання навколо тулуба), з кеглями, зі скакалками короткими і довгими (різноманітні стрибки на місці та в русі, поодинці, по два);
·      спортивні розваги з волейбольними, баскетбольними, футбольними м’ячами.
Зміст спортивної години, що включає рухливі ігри та естафети, спортивні розваги згідно з навчальною програмою з фізичної культури для 1 – 4 кл., доповнює її.




Рухливі ігри під час проведення занять на групі  продовженого дня
Анотація
Заняття фізичними вправами є необхідною частиною режиму групи продовженого дня. Ігрова діяльність учнів - один із найдоступніших, емоціональних і разом з тим дійових способів самопізнання,розваг,відпочинку, фізичного та інтелектуального розвитку.
В даній брошурі зібрані різноманітні ігри та розваги, які допоможуть організувати активний відпочинок для молодших школярів :рухливі ігри із скакалками, м’ячами і т.д. призначені для проведення як на свіжому повітрі так і в приміщення


Рухливі ігри в приміщенні
Ну ж бо, наздожени!
Ця весела й цікава гра прекрасно підходить для дітей середнього й старшого дошкільного віку. Вона призначена для розвитку рухових навичок й уміння домовлятися, уваги й пам'яті, уміння співпрацювати з товаришами. Брати участь у ній може необмежена кількість дітей (від 10 до 25 осіб). З числа гравців вибирається ведучий, інші ж учасники вишиковуються в шеренгу один за одним. Ведучий рахує до п'яти, після чого перший та останній гравці з шеренги вибігають зі своїх місць, останній намагається наздогнати першого. Той, кого наздогнали, вибуває з гри. Виграє той учасник, який залишиться невпійманим останнім. У другому турі можна змінити правила, щоб перший у шерензі наздоганяв останнього.
Гра «Водонос»
Якщо Ви хочете прищепити дітям витримку й навчити їх бути акуратними й обережними, то ця гра підійде Вам ідеально. У її основі лежить змагання двох гравців, які переносять воду між двома посудинами (краще за все – з миски в склянку) за допомогою чайних або столових ложок. За певний період часу кожен учасник повинен перенести якомога більше води. Ці ємності повинні бути на відстані декількох метрів, а гравці не можуть допомагати собі іншою рукою – нести ложку можна тільки в одній.
«Космічні перегони»
Гравці утворюють команди. Кожній команді потрібен великий м'яч. Мета гри — простежити, яка команда перша освоїть космос. Перший гравець з кожної команди пробігає через кімнату з м'ячем і котить його назад до наступного гравця. Та команда, яка перша перетне кімнату, виграє і стає володаркою космосу.
«Одвічний рух»
Усі учасники гри сідають у коло. Один гравець починає показувати фізичні рухи (махати рукою, тупотіти ногою тощо). Гравець, що праворуч нього, має повторити його рух і додати щось своє. Третій повторює рухи обох і додає своє тощо. Той, хто не може згадати хоча б одну дію чи робить рух у неправильному порядку, виходить з гри.

«Алфавіт»
При кожному стрибку гравець має назвати одну з букв алфавіту (спосіб стрибання має бути складним, щоб важко було безпомилково стрибнути тридцять три рази, називаючи всі букви алфавіту). Зробивши помилку, гравець має відразу назвати рослину на цю букву чи тварину, чи місто, про що домовляються перед грою. Якщо це вдалося зробити відразу, гравець може починати стрибати спочатку, якщо ні — черга наступного гравця. Завдання учасника гри — пройти всі букви алфавіту.

«Феєрверк»
  Гравці вибирають по одному спритному гравцеві з команди. Ті мають утримати одночасно в повітрі спочатку два, а потім три, чотири, п'ять порожніх, різнобарвних, одноразових целофанових пакетів, підкидаючи їх двома руками.
«Золоті ворота»
Двоє ведучих, узявшись за руки зверху, утворюють ворота і співають пісню: Золоті воротаПропускають не завжди. На перший раз прощається, На другий раз забороняється, А на третій раз — не пропустимо вас! Усі інші учасники, поки лунає пісня, пробігають крізь «ворота». На останні слова ворота зачиняються, хто «упіймався», виходить з гри.
Кенгуру
Ця гра дуже активна, вона призначена для дітей від 5 до 8 років і прекрасно розвиває спритність, волю до перемоги й уміння працювати в команді. Для проведення цієї гри знадобляться великі міцні мішки, свисток для ведучого, а також крейда. Грати в цю гру може необмежена кількість дітей, які діляться на дві рівні команди. Накресливши на підлозі дві лінії старту й фінішу, ведучий дає свисток про початок гри. Учасники забави вибудовуються в шеренги й по черзі стрибають в мішках від старту до фінішу та назад, потім передають мішок іншому гравцеві. Перемагає та команда, учасники якої першими пройшли дистанцію.
Гра «Зоопарк»
Цю пізнавальну гру можна поєднувати з розповіддю про різних тварин або показом фільму про дику природу. Ця забава розвиває в дітях спостережливість, рухові навички й уяву. Учасники гри сідають в коло (краще за все цю гру проводити на килимках на підлозі). Ведучий просить показати тварину (наприклад, тигра або слона, лютого лева або боязкого зайця). Серед гравців перемагає той, хто досяг максимальної схожості, він стає ведучим і дає завдання тим, хто залишився. «М'яч від стіни»
Рухлива гра «Кіт і миші»

 необхідно розставити стільці колом таким чином, щоб сидіння були спрямовані всередину;
 на кожен стілець, крім одного сідає «мишка», за її спиною стоїть «кішка».
 «кішка» що стоїть за порожнім стільцем підморгує придивилася «мишці», тим самим переманюючи її до себе;
 завдання «мишки» - пересісти на порожній стілець, завдання «кішки» - її утримати;
залишилася без «мишки» «кішка» переманює до себе іншу;
 через деякий час учасники міняються ролями.

«Кулька»
Ведучий підкидає повітряна куля. Поки він летить, можна ворушитися, торкнувся підлоги - всі повинні застигнути і не посміхатися. Хто не виконав - вибуває з гри.

Рухлива гра «Хитра лисиця»
 визначимо місце, де буде будинок хитрої лисиці;
 учасники стають колом, не торкаючись один одного і закривають очі;
 ведучий призначає «хитру лисицю», обійшовши коло і торкнувшись одного з учасників;
 всі відкривають очі і з невеликими інтервалами хором запитують «Де ти, хитра лисиця?"»;
 після третього питання хитра лисиця вибігає в центр кола, піднімає руку і кричить «Я тут!»;

 гравці розбігаються, а лисиця їх ловить і відводить в будиночок;
 після того, як не спійманим залишається один учасник гра повторюється.
Рухлива гра «Бездомний заєць»
 вибираємо двох учасників - «мисливця» і «бездомного зайця»;
 учасники «зайці» відзначають кожен свій будиночок - креслять коло або стають у центр обруча;
 «бездомний заєць» тікає від «мисливця», прагнучи при цьому заскочити в чужій будиночок;
 «заєць», будиночок якого заскочив «бездомний заєць», міняється з ним ролями і починає тікати від «мисливця»;
 якщо «мисливець» ловить «зайця», вони міняються ролями.

Рухлива гра «Атоми і молекули»

 вибираємо ведучого;
 гравці у вільному порядку рухаються, стрибають танцюють;
 по команді ведучого «реакція йде по три (чотири, п'ять)» гравці беруться за руки і утворюють ланцюжки з заданого числа гравців;

 гравці не встигли виконати команду ведучого вибувають з гри.

Рухлива гра «Гуси-гуси»
Дитячі рухливі ігри в приміщенні
 гравці «гуси» шикуються біля однієї стіни;
 місце біля іншої стіни визначається як їх будиночка;
 ведучий займає місце посередині кімнати;
 між ведучим і «гусьми» відбувається діалог :

Ст.: гуси-гуси!
Р.: га-га-га!
Ст.: їсти хочете?
Р.: так-так-так!
Ст.: ну летите, раз хочете, тільки крила бережіть!
 після цього «гуси» летять у свій будиночок, а ведучий їх ловить.

День і ніч
Мета гри: розвиток силової витривалості, швидкості реакції.
На ігровому майданчику на деякій відстані один від одного проводяться дві лінії. У одній лінії шикуються хлопчики, в іншої дівчинки. Між ними знаходиться ведучий. Команда хлопчиків - «ніч», команда дівчаток - «день». По команді «Ніч!» хлопчики ловлять дівчат, по команді «День!» дівчата ловлять хлопчиків.
Правила гри: «осаленные» переходять в команду суперника.
Жаба
Мета гри: навчання стрибкам з місця у довжину у воді, зміцнення опорно-рухового апарату.
Гра проводиться на мілководді, де глибина сягає колін дитини.
Перед початком гри вихователь показує дітям, як скаче жаба, а потім пропонує повторити.
Стоячи у воді, дитина глибоко присідає, потім, різко випрямляючи ноги, відштовхується від дна і здійснює стрибок, витягнувши руки вперед. Під час стрибка ноги підтягуються до рук. Дитина опускається на обидві ноги.
Після оволодіння технікою стрибка вихователь може влаштувати змагання між 3-4 «жабами», хто з них стрибне далі за 3-5 стрибків.
Хто далі?..
За метою і характером нагадує гру «Жаба».
Діти шикуються в одну шеренгу на відстані витягнутої руки один від одного у самої кромки води. За сигналом (бавовна в долоні, свисток тощо) або командою вихователя діти по черзі або одночасно, відштовхуючись двома ногами, стрибають у воду, намагаючись стрибнути якомога далі. Переможець визначається після 2-3 спроб.
Варіант гри: від кромки води дитина вчиняє не один, а три стрибка поспіль, два з яких здійснює вже стоячи у воді.
Перемагає дитина, продвинувшийся далі інших після трьох стрибків.
«Поміняйтеся місцями»
Гравці сидять на стільцях у колі. Ведучий пропонує помінятися місцями тим, у кого, наприклад, блакитні очі (шнурки на черевиках, імена починаються чи закінчуються на букву «А»). Під час пересаджувань гравців ведучий має хутенько сісти на звільнене місце. Той, хто залишиться без місця, стає ведучим.
«Зміна місць»
Дві команди шикуються в шеренги одне навпроти одного. За командою ведучого гравці команд міняються місцями. Перемагає та команда, яка першою вишикується в шеренгу. Гру можна урізноманітнити, змінюючи початкове положення, стоячи спиною одне до одного, сидячи обличчям одне до одного, спиною одне до одного, лежачи на животі або на спині.
« Дізнайся мене»
 У грі бере участь багато дітей. Ведучому зав'язують очі, він стає в центр кола. За сигналом (бавовни) провідного грають починають рухатися по колу. Повторний бавовна зупиняє рух. Тепер ведучий повинен вказати на кого-то з граючих і спробувати його впізнати. Він має право доторкнутися до гравця і, якщо не може вгадати, попросити його що-небудь вимовити (зобразити тварина - промуркотів, пропищати, прогавкати, прокукурікати і т.д.). Якщо ведучий не дізнається дитини, він водить вдруге.
« Мишоловка»
 Двоє стають один проти одного з'єднують руки і піднімають їх вище.    Обидва хором говорять: "Як нам миші набридли, все погризли, все поїли. Мишоловку ми поставимо і мишей тоді спіймаємо!" Завдання граючих поки провідні говорять віршик, пробігти під їх зчепленими руками. Але на останніх словах провідні різко опускають руки і когось з гравців обов'язково ловлять. Той хто потрапив у мишоловку приєднується до ловцям. Мишоловка виростає. Гра продовжується до тих пір поки не залишиться одна миша - переможниця.
«Танець з предметом»
 Всі гравці танцюють і одночасно передають один одному невеликий предмет (іграшку, апельсин). Ведучий час від часу вимикає музику. Той, у кого в цей момент опинився в руках предмет, вибуває.  Виграє останній залишився на танцювальному майданчику гравець.


Рухливі ігри на подвір'ї
«Кумоньки»
Для цієї гри потрібно намалювати чотирикутник. Четверо учасників стають на відведені куточки. Ведучий підходить до одного з гравців і говорить: «Кумонько, дай ключі!» Гравець у кутку відповідає: «Іди геть, там постукай». У цей час інші гравці перебігають з кутка в куток. Якщо ведучий устигне стати у кутку, на його місце стає гравець, що залишився без кутка.
«Заплутаний клубок»
Розділіть гравців на кілька груп і поставте кожну групу в коло. Дайте лідеру кожної групи по клубку. Лідер має обмотатися нитками, потім передати клубок іншому гравцеві, що робить те саме, і так по колу. Коли клубок досягає кінця кола, напрямок змінюється -останній гравець починає розмотувати себе і  назад до лідера. Переможе та команда, що зробить це першою.
«Пташечки в гніздечках»
 На ігровому майданчику розкладіть обручі (або намалюйте кола діаметром 50-60 см). Це — гніздечка для пташок.  Усі гравці («пташки») стають в обручі. Ведучий каже: «Сонечко світить. Пташки вилетіли з гніздечок». Гравці вискакують з обручів, бігають по майданчику, змахуючи руками - «крильцями».   Раптом ведучий каже: «Сонечко сіло. Пташки летять додому. Раз, два, три!». Після цих слів гравці поспішають зайняти порожнє (або лише своє) «гніздечко». Та «пташка», яка не встигла повернутися в «гніздо» на рахунок «три», залишає гру. Після виходу гравця, зайвий обруч прибирають. Перемагає найспритніша «пташка».
«Намисто»
  Шість гравців -«намистинок» вишиковуються в шеренгу і, тримаючи між собою у витягнутих руках обручі, утворюють ланцюжок: гравець, обруч, гравець, обруч, гравець та ін. Це — «намисто».  Усі інші гравці розбиваються на пари і вишиковуються поруч із першим гравцем ланцюжка.  За командою ведучого пара біжить уздовж шеренги (один гравець позаду шеренги, другий попереду), перекидаючи одне одному м'яч крізь обручі — «нанизуючи намистинки». Після закінчення гри ведучий визначає найспритнішу пару.
«Квітучі дерева»
 На майданчику встановіть дві великі гілки на відстані близько 3 м одна від одної (або відшукайте два молодих деревця, що стоять неподалік одне від одного).   Ведучий роздає гравцям паперові квіти. До кожної квітки пришита коротка петля з нитки, щоб можна було почепити квітку на гілку.   Діти діляться на дві команди і стають навпроти кущів на відстані 4—5 м.   За сигналом ведучого ті з гравців, що стоять першими (в обох командах), біжать до своїх гілок, вішають квітку, повертаються і стають в кінці своєї шеренги. Виграє команда, яка уквітчає свою гілку раніше, але за умови, що жодна з квіток не впаде на землю.
«Саджаємо картоплю»
 Намалюйте на асфальті десять кіл у два ряди (по п'ять у кожному). Це — два «городи».  Гравці поділяються на дві команди і вишиковуються на відстані близько 3 м від «городів». Перші гравці беруть відерця із картоплинами (по п'ять у кожному).  За сигналом ведучого перші гравці біжать до своїх «городів» і «саджають» картоплинки — кладуть по одній у кожне коло. Потім повертаються до своєї команди і передають відерця другим гравцям. Ті біжать до «городів» і збирають картоплини.   Таким чином гравці то «саджають» картоплю, то «збирають врожай». Перемагає команда, п'ятий гравець якої першим «посадить» картоплю.
«Квіти та вітерці»
 Накресліть на асфальті дві лінії на відстані 5—6 м одна від одної.  Гравці обирають поміж себе двох «вітерців». Усі інші — «квіти». Вони мають обрати собі імена — назви квітів. «Вітерці» стають посередині ігрового поля, «квіти» вишиковуються в шеренгу біля однієї з ліній.  «Квіти» звертаються до «вітерців»: «Добридень, вітерці!». Ті відповідають: «Добридень, квіточки!». «Вітерці, вітерці, відгадайте наші імена!»,— просять «квіти».  «Вітерці» називають різні квіти. Як тільки вони вгадують квітку, то гравець, який обрав для себе її назву, біжить через ігрове поле до протилежної лінії. «Вітерці» намагаються впіймати його. Якщо їм це вдасться, цей гравець залишає гру.   Перемагає найспритніша «квітка».
«Зима та весна»
 Накресліть на асфальті три паралельні лінії на відстані 5—6 м одна від одної.  Гравці поділяються на дві команди — «Зима» та «Весна» — і вишиковуються на середній лінії обличчям одна до одної. Ведучий вигукує назву однієї з команд, і тієї ж миті її гравці кидаються навздогін супротивників. Той, кого упіймають, переходить у цю команду. Таким чином, то команда «Зими» ловить команду «Весна», то навпаки.  Урешті-решт перемагає команда, яка зібрала більше гравців.
«Мисливець та зайці»
 Накресліть на асфальті кола діаметром близько 50 см. Їх має бути на два менше, ніж гравців. Наперед виходять двоє гравців. Один із них стає «мисливцем», а другий — «зайцем». Усі інші гравці заходять у коло.   За сигналом ведучого «мисливець» починає ловити «зайця». Той біжить, петляючи між кіл.   Відчуваючи, що «мисливець» ось-ось наздожене, «заєць» може вскочити у будь-яке коло. Тоді гравець, що стояв у ньому, стає «зайцем», вибігає з кола і тікає від «мисливця».   Якщо «мисливець» упіймав «зайця», то вони міняються ролями, і гра продовжується.
« Клубок»
 Кількість гравців: 5 і більше осіб. Гравці стають у коло і беруться за руки. Потім вони повинні, не відпускаючи руки, заплутатися в клубок. Ведучий ж повинен розплутати клубок, в який зав'язалися гравці.
« Море хвилюється»
 Приймати участь може будь-яку кількість гравців. Ведучий відвертається від решти учасників і каже: «Море хвилюється раз, море хвилюється два, море хвилюється три, морська фігура на місці замри!». У цей момент гравці повинні завмерти в тій позі, в якій опинилися. Хто перший з них поворухнеться, той стає на місце ведучого або віддає фант.
« Зайці та морквина»
 На землі прокреслюють коло діаметром 8 -  10 метрів  . У коло кладуть 10 морквин або будь-яких інших предметів. Коло - це "город". Вибирається городнє "Опудало", яке буде ловити зайців. За сигналом ведучого зайці можуть вбігати в коло і красти моркву, а Опудало ловити зайців. Спійманий заєць вибуває з гри. Але Пугалом дозволяється ловити зайців тільки тоді, коли вони заберуться в город, за межами кола їх ловити не можна.
«Кіт і миші»
 Коту (водящому) зав'язують очі і кілька разів обертають навколо власної осі, щоб він втратив орієнтування. Решта учасників гри - миші, перебуваючи на безпечній відстані від кота, починають його піддражнювати:   - Кіт, кіт, на чому спиш?   - На мосту.     - Чого п'єш?     - Квас.     - Лови мишок - нас!  І всі розбігаються. Завдання кота - спіймати хоча б одну мишку. Коли мишка попалась, кота звільняють від пов'язки, і він стає мишкою, а спіймана мишка - котом. І все починається спочатку.
« Третій зайвий»
 У центр ставляться стільці, на 1 менше, ніж число учасників. Діти під музику ходять або бігають навколо стільців. Раптово музика припиняється, треба встигнути зайняти стілець. Кому не вистачило - виходить з гри. 1 стілець прибираємо і все триває. Якщо дітей дуже багато, на початку гри можна на підлогу покласти листи газети, але коли залишається 3-4 людини, все ж краще поставити стільці.
«Злови горобчика»
Діти стають в коло, вибирають "горобця" та "кішку". "Горобець" в колі, "кішка" - за колом. Вона намагається вбігти в коло, зловити "горобця". Діти не пускають.
« Скоріше в коло!»
У середині майданчика креслять коло діаметром 1-2метра (залежно від кількості граючих). Вибирають ведучого, який стає в коло. Решта гравців розташовуються за колом. Вони стають на рівній відстані один від одного і креслять навколо себе невеликі гуртки діаметром в 0,5 метра. Перед початком гри всі учасники входять у велике коло. Один з них підкидає м'яч вгору (і трохи в бік), а інші, крім ведучого, розбігаються по своїх гурткам    Ведучий, як тільки м'яч торкнувся землі, намагається ударом руки закотити м'яч у центральне коло. Однак стоять в колах заважають йому зробити це, також відганяючи м'яч руками. При цьому вони мають право вибігати зі своїх кіл і відбігати від них. Але разом з тим гравці пильно стежать за тим, щоб ведучий не зайняв їх місце в гуртку В іншому випадку гравець, який залишився без кола, стає новим ведучим   Якщо ведучому вдалося закотити м'яч у коло або прокатати його через коло, гра починається знову. При цьому вчитель призначає нового ведучого. Можна ускладнити гру і домовитися про те, що ведучий може займати не тільки вільний коло (коли з нього вибіг гравець), а й прокатувати через це коло м'яч. Якщо це йому вдасться зробити, то гравець, який займав раніше це коло, змінює ведучого.  Учасникам гри треба пояснити, що котити м'яч по землі слід, підтримуючи його руками. Не можна бити по м'ячу так, щоб він підстрибува, а також доторкатися до м'яча ногою. Порушив ці правила стає ведучим.  
«Спробуй відніми!»
 Учасники розташовуються по колу. Вони розмикаються на відстань витягнутих рук. Вибирають ведучого, який виходить у середину кола.   Завдання, що стоять по колу починають перекидати між собою волейбольний (або баскетбольний) м'яч. Ведучий бігає в середині кола Він намагається перехопити м'яч або хоча б доторкнутися до м'яча рукою, коли м'яч перебуває в повітрі або в руках у гравців . Якщо ведучому вдалося це зробити, на його місце йде той гравець, який останнім кинув м'яч, а ведучий стає в коло.  Перед грою можна домовитися, що м'яч можна кидати один одному не тільки по повітрю, але і перекочувати по землі Гравці можуть залишати своє місце в колі, якщо м'яч викотився з кола Взявши м'яч і повернувшись на місце, вони продовжують гру. Ведучий також має право вибігати за коло і салити там м'яч.   Щоб ускладнити гру, можна вибрати двох водящих. Можна також домовитися перекидати м'яч по повітрю не вище витягнутих вгору рук і не нижче колін. За дотриманням цих правил стежить вчитель, який за їх порушення вводить в гру нових водящих (з числа порушників правил), а колишніх ставить у коло.
« Кішки-мишки»
 Стільці ставляться по колу, сидіннями усередину. Половина дітей сідає на стільці - це мишки, інші встають ззаду - це кішки. Одній  кішці мишки має не вистачити, тобто вона стоїть за порожнім стільцем. Ця кішка підморгує якій-небудь мишці.   Завдання мишки: перебігти на порожній стілець до підморгнувшого. Завдання кішки, що стоїть позаду: руками затримати її. Якщо не втримала - сама підморгує наступної мишці.  Через деякий час мишки і кішки міняються ролями.
«Класики»
На підходящої асфальтової майданчику крейдою розкреслювали квадрат / прямокутник.   Цей квадрат розбивається на "класи" (тобто квадрати), які нумеруються від 1 до 10 (можна і більше) . Завдання граючих проплигати на одній нозі (або двох, залежно від порядку) по "класів" починаючи з 1 до кінця ні разу не збившись.
«Хто швидше?»
Клас ділиться на дві команди; дівчаток та хлопчиків, які шикуються по росту в одну шеренгу. За сигналом вчителя "Розійдись!" діти рухаються в різні сторони по майдану. За командою "В шеренгу шикуйсь!" діти повинні стати в одну шеренгу по росту, як перед початком уроку. А вчитель відмічає, хто швидше пошикувався - дівчатка чи хлопчики.
«Мисливець і лисиці»
Один з гравців—"мисливець", а всі інші —"лисиці". Мисливець стає на середину майданчика і 3 рази підкидує м'яч угору. В цей час лисиці розбігаються подалі від мисливця, але не перебігають меж майданчика. Спіймавши м'яч після 3-го кидка, мисливець, не сходячи з місця, намагається попасти м'ячем в одну з лисиць. Якщо він промахнеться, то піднімає м'яч і знову кидає його в будь-кого з гравців. Гравець, в якого мисливець попав м'ячем, стає його помічником. Помічник піднімає м'яч, кидає його мисливцю. Якщо мисливець кине м'яч помічникові, той сам кидає м'яч в лисиць. Гра закінчується, коли залишається незачепленою одна лисиця
«Група, стрункої»
Діти шикуються в одну шеренгу. Учитель, стоячи обличчям до гравців, подає команди. Діти повинні їх виконувати лише в тому випадку, якщо перед командою буде вимовлено слово "група". Якщо його не буде, то реагувати на команду не треба. Той, хто допустив помилку, робить крок уперед і продовжує гру. Перемагають діти, які були найбільш уважні і дякуючи цьому залишилися на своєму місці.
«Запам'ятай своє місце»
Учитель шикує гравців у певному порядку. Діти повинні запам'ятати свої місця. Потім вони розходяться. За сигналом вчителя кожен гравець повинен зайняти своє місце
«Вудочка»
Діти стоять по колу, учитель — в центрі кола. Він держить в руках шнур (на кінці якого прив'язаний мішечок з піском) або скакалку. Учитель круте мотузку по колу над самою землею, а діти підстрибують уверх, щоб мішечок не зачепив їхніх ніг.
"Всі на місці?"Перед гравцями розкладають різні предмети: іграшки, побутові предмети, шкільні речі. Ведучий повертається до них спиною.
«Біг в обручах»
Команди шикуються в колони по одному за загальною лінією старту. У ведучих гравців в руках гімнастичні обручі. Проти кожної команди на відстані 10 м ставиться поворотна стійка. За сигналом викладача, ведучий кожної команди, надіває на себе обруч, біжить до стійки, оббігає її і вертається назад, де за лінією старту до кожного з них приєднується наступний гравець його команди. Він також пролазить в обруч, і вони удвох пробігають той же шлях. Після цього обруч передається наступним гравцям і вони у такому ж порядку (спочатку один, а потім парами), пробігають дистанцію, поки не пройдуть всі останні діти. Перемагає команда, яка перша виконала завдання.
«Вода, земля, повітря»
Гравці розташовуються в середині майданчика, утворюючи 2-3 групи кіл ("землю"). На одній стороні майданчика (за лінією) позначається "вода", за іншою — "повітря". Вибирають двох ведучих, які стають за межею майданчика, на довгих її сторонах один проти одного. Учитель час від часу називає одне з живих істот, які мешкають у воді, на землі або у повітрі. Почувши вимовлене учителем слово, діти швидко перебігають до потрібного місця, а ведучі їх ловлять. Якщо названа тварина мешкає в середовищі, де в даний момент знаходяться гравці, то всі присідають і чекають наступного моменту. Після кількох перебігів ведучі замінюються тими, хто вибув із гри. Гравці, які були спіймані, або не правильно діяли по сигналу, із гри вибувають, поки не залишаться 1-2 переможці.                                                                                      В цей час один предмет прибирається. Повернувшись обличчям до гравців, ведучий повинен назвати цей предмет і показати те місце, де він лежав. Якщо ведучий вгадав, то він зараховується до групи переможців, якщо ні — до групи переможених. Ведучими повинні побувати всі діти.
«Сусід зліва»
Гравці утворюють коло. Ведучий підходе до одного з них і робить кілька простих рухів (плескає у долоні, піднімає одну руку, стрибає, присідає і т. д.). Услід за ним ці рухи повторює учень, який стоїть зліва від того, перед яким ведучий зупинився. Якщо гравець не зможе правильно повторити рухи ведучого, то сам замінює ведучого.
«Північний і південний вітер»
Вибирають двох ведучих. Одному на руку пов'язують синю стрічку (це північний вітер), другому — червону (це південний вітер). Інші діти бігають по майданчику. Північний вітер намагається заморозити якомога більше дітей (доторкнутися до них рукою). "Заморожені" гравці приймають яку-небудь нерухому позу. Південний вітер намагається розморозити дітей, торкаючись їх рукою і говорячи: "Вільний!". Через 2-3 хв. назначають нових ведучих, і гра повторюється.
На трьох ногах»
Двом учням, що стоять поруч, зв'язують мотузкою або скакалкою дві суміжні ноги трохи вище стопи. У змаганнях одночасно беруть участь 2 пари гравців. За сигналом вони повинні добігти до лінії фінішу і повернутися назад. Щоб зручніше було пересуватися, гравці кладуть руки один одному на плечі.
« Втримай кульку»
Діти діляться на пари. Для кожної пари креслять коло діаметром 1м. Гравці встають в це коло, їм дається повітряна кулька. Вони повинні, не виходячи з кола, дути на кульку так, щоб вона піднімалася і опускалася над ними і над межами їх кола. Не можна «поправляти траєкторію польоту кульки руками. Виграє та пара, яка зможе протриматися довше за всіх.

«Дзеркальний відбиток»

Ведучий стає обличчям до гравців і робить різні рухи. А діти повинні повторювати, як у дзеркалі, всі його рухи. Хто допустив помилку, вибуває з гри. Перемагає той, хто жодного разу не помилився.

« Захисти вежу»

Всі учасники гри стають в коло. В одного гравця в руках є м´яч. У центрі кола розташована «вежа» («вежу» можна зробити з гімнастичних палиць, пов´язаних на верху). На її верхівці лежить м´яч. Захисник знаходиться біля «вежі» і охороняє її від м´яча, який кидають гравці в «вежу». Той, хто потрапляє м´ячем у «вежу» або в м´яч, стає захисником, а колишній захисник приєднується до всіх гравців.

« Пригунці-горобчики»

Попередньо на асфальті крейдою креслять коло. У центрі кола стоїть ведучий - «ворона». За колом стоять всі гравці, які є «горобцями». Вони встрибують в коло і стрибають всередині нього. Потім так само з нього вистрибують. «Ворона» намагається зловити «горобчика», коли той скаче всередині кола. Якщо «горобчика» все-таки зловили, то він стає ведучим і гра починається спочатку.

« Слухай сигнал»

Діти йдуть в колоні по одному. Ведучий подає заздалегідь обумовлені сигнали - звукові (плескаючи долонями). Наприклад: коли ведучий плескає в долоні один раз, то діти біжать, коли плескає два рази - діти сідають, коли три - діти йдуть.

«Вище ноги від землі»

Перед грою діти вибирають територію, за межі якої не можна вибігати. Потім вибирають одного ловця. Він починає ловити гравців, що тікають. При цьому діти намагаються відірвати ноги від землі (стати на лавку або камінь). У такому положенні ловець не має права їх всалити. Ловцеві забороняється підстерігати гравця, а інші не повинні залишатися з піднятими ногами більш ніж 20-30 секунд. Якщо ловець наздожене гравця, то вони міняються ролями.

«Шишки, жолуді, горіхи»
Діти встають трійками і, взявшись за руки, утворюють коло. Кожен з трійки має назву: «шишки», «жолуді», «горіхи». Ведучий знаходиться за межами кола. Ведучий вимовляє слово «горіхи» (або «шишки», «жолуді»), і всі гравці, які мають цю назву, міняються місцями, а ведучий намагається зайняти чиєсь місце. Якщо це йому вдається, то він стає горіхом ( «жолудем», «шишкою»), а той, хто залишився без місця, стає на місце ведучого.

Зимові ігри для дітей
У кожного з нас є улюблена пора року. Багатьом подобається  тепле літо, комусь більше до вподоби весна, тому що все навколо розпускається і зацвітає. Хтось віддає перевагу осіні - мало що зрівняється за красою із золотим листопадом. А ось зиму, як правило, люблять тільки діти, тому що можна кататися з гірки на санчатах і отримувати новорічні подарунки. Дорослі з жахом чекають наближення зими, але, як на зло, вона така довга, що, здається, їй не буде кінця … Взимку хочеться сидіти вдома під м’яким пледом і читати улюблену книжку. На міських вулицях брудний, мокрий сніг,  пронизуючий вітер і сніг, який намагається потрапити за пазуху … Зима дає можливість пограти в такі ігри, якими зайнятися в інший час року буває проблематично. Дійсно, замініть сніжки камінням, і що одержите? Правильно - травмпункт. Так що поспішайте використовувати унікальні можливості сніжного царства                
«Лисиця і гуси»
Для гри знадобляться як мінімум чотири гравця і відкрита місцевість з недоторканим снігом. Витопчіть  в снігу велике коло і дві перетинаються в середині кола лінії. У місці перетину ліній відзначте невеликий острівець безпеки. Фігура має виглядати таким чином: ®. Виберіть дитини на роль лисиці, всі інші гравці - гуси. Лиса переслідує гусей і намагається спіймати одного з них. Всі гравці повинні бігати тільки по стежками, а гусей не можна ловити, якщо вони перебувають на острівці безпеки. Як тільки лисиця зловить гусака, він стає новою лискою.
«Снігові цеглини»
Наповніть форму для випічки хліба снігом. (Якщо сніг пухнастий, перш ніж накладати його у форму, трохи збризнути його водою.) Переверніть форму і злегка постукайте по дну, щоб звільнити цеглу. Побудуйте з снігу фортецю. Цеглини, покладені один на одного, утворюють стійку структуру. Під час укладання підсипати сніг в щілини між цеглою.

«Ліпимо з снігу»
У цій грі важливо не обмежуватися ліпленням традиційного сніговика, адже з снігу, як і з пластиліну можна створювати найрізноманітніші і неймовірні скульптурки та картини.
Можна виліпити гусениці, черепаху, їжачка з яблуками на голки і інших усіляких звіряток з використанням куль різного розміру. Для прикраси прихопити з дому старі гудзики, горіхи, горох, морквини, квасоля і бусинки. Також можна використовувати і підручні лісові матеріали, наприклад, жолуді, палички і шматочки деревної кори. З усього цього можна викласти веселі картинки - вони дуже обрадує Вашого малюка!
«Ігри з фарбами»
Зліпити з снігу кульку і запропонуйте малюку його розфарбувати. Звичайно, перед цим потрібно не забути приготувати баночки з різнокольоровими фарбами, розведіть їх водою і поливайте їх зверху. Потім розріжте його лопаточкой і покажіть дитині, як фарба проникає в сніг. Також зверніть увагу  на те, що густа фарба фарбує повільніше, ніж добре розведена. Зліпити з снігу свинки і запропонуйте дитині гарненько її забруднити Також можна взяти на озброєння пляшечки з фарбами і розпилювача, наповнити їх різнобарвної водою і намалювати для малюка що-небудь цікаве . Пізніше можна намалювати контур малюнка з недостаючою деталлю і запропонувати її домалювати, а потім повністю розфарбувати картинку.

Народні рухливі ігри

У мовному загальному розвитку дітей велику роль відіграють народні рухливі ігри, завдяки чому діти не лише фізично загартовуються. У кожній грі ми маємо чудові виховні моменти, вона становить своєрідну школу естетики і етики, завдяки грі формується поетичне мислення, мистецькі смаки, віршовані тексти дають змогу розвивати мовлення, збагачувати словниковий запас, прилучатися до невичерпної скарбниці української мови.

«Дощик»
Обирають ведучого-кашовара. Він з горщиком і дерев’яною ложкою стає в центрі, ходить по колу і "варить кашу, вимішує її ложкою”. Діти, взявшись за руки, ходять навколо нього і примовляють:    Іди, іди, дощику,  зваримо  тобі борщику, у новому горщику.
                               Тобі каша, а нам – борщ, щоб густіший ішов дощ.
Учні зупиняються, а кашовар із заплющеними очима прямує до дітей і комусь із них вручає горщик, не відкриваючи очей. Кому випаде, той стає кашоваром.
Коли гра набридає, школярі зі словами:
                       Дощику, дощику, перестань! Ми поїдемо на баштан,
                       Та візьмемо диньку, усім по шматочку, а тобі – ціленьку!
Всі розбігаються, підстрибуючи на одній нозі.
«Піжмурки»

Той, кому випало шукати, закриває очі долонями і, стоячи обличчям до стіни, повільно промовляє лічилку, поки решта дітей ховається:
                  Кобре, кобре, ховайся добре,
                  Хто не заховався, я іду шукать.
                  -- Раз, два, три, чотири, п’ять, починаю всіх шукать.
                  Кого спіймаю, шкуру знімаю,
                  А я шкуру не продам, зроблю з неї барабан.
                  Коли перших "застучу”, в барабан загуркочу –
                  Нехай жмуре досхочу.
І піжмурка починає шукати тих, хто заховався. У ході гри кожний школяр прагне не потрапити на очі піжмурці. Побачивши когось із них піжмурка називає його по імені і вистукує в позначеному місці, яке називається дук (там, де він жмурився). А коли той відходить від дука на пошуки, то учасники гри швидко кидаються сюди, щоб застукатися самим із словами "Тра-та-та, за себе”.

«Чабан»

Ведучий – чабан. Діти зображають овець, а кілька з них – вовки. Чабан зі словами:
                       Ой у лісі, у ліску я овечки пасу
Вигонить овець пастися на лужок. Вівці розбігаються, пасуться. Чабан стереже їх. Зі словами:      
                       День кінчається , овечки додому вертаються.
                       Через ліс біжать, а там вовки сидять –
Жене овець пастух додому. По дорозі їх перестрівають вовки, ловлять овечок і відводять до свого лігва. Чабан знову жене отару пастися. Перемагають найспритніші, найхитріші і найпрудкіші "вівці”, які після 3 – 5 разів лишаються на волі, не попадають вовку в зуби.

«Ведмедик і діти»
Одна дитина – ведмедик, сидить посередині зали. Діти ходять врозтіч по всьому залу:
 - Як у лісі ми гуляли, то ведмедика шукали
    У бар лозі він лежав, під ялиночкою спав.
Тепер діти стають в коло за руки:
 - Круг ведмедика ходили і ведмедика будили,
    Прокидайся, уставай і малят наздоганяй.
Ведмедик прокидається:
-          хто мене збудив?
-          Діти: - не я, не я.
Діти розбігаються, ведмедик ловить. З допомогою лічилки вибирають нового ведмедика.
«У лісочку на горбочку»
Одна дитина збоку на стільці, інші – на протилежній стороні гуртом. Ідуть зі словами:
У лісочку на горбочку спить (ім'я дитини)… в холодочку.
Ми тихенько підійдемо, сон … збережемо.
Діти зупиняються, вихователь визначає дитину, яка говорить:

… прокидайся, в хоровод збирайся!

   Діти питають:

           … хто сказав?

   Дитина відгадує, призначається новий ведучий.

«Гра з віночком»
Одна дитина у віночку в колі, всі інші йдуть:
Ми віночок цей взяли,

І на (ім'я дитини)… одягли.

Ти в віночку потанцюй,

Потім дітям подаруй.

Дитина танцює, всі плескають в долоні. Потім дитина знімає віночок, і каже:

Я дарую віночок …(ім'я дитини)                              





Ігри та вправи для розвитку комунікативних навичок у групі продовженого дня.


Моя особливість
Усі гравці сідають по колу. Кожний по черзі називає себе по імені та додає слово, що відрізняє його від решти людей. Можна повідомити про свою індивідуальність 2-3 реченнями. Естафету гравці передають питанням «А ти хто?» та тор­канням.

Розминка
Учасники вільно рухаються. Ведучий називає який-небудь колір або предмет. Усі повинні торк­нутися цього предмета, але не на собі, а на комусь іншому.


Ми з тобою схожі...
Учасники утворюють два кола — внутрішнє та зовнішнє, обличчям одне до одного. Кількість учасників в обидва колах однакова. Учасники зо­внішнього кола кажуть своїм партнерам напроти фразу, що починається зі слів: «Ми з тобою схожі тим, що...». Наприклад: «Живемо на одній пла­неті, навчаємося в одному класі» і т. ін. Учасни­ки внутрішнього кола відповідають: «Ми з тобою відрізняємось тим, що...». Наприклад: «У нас різний колір очей, різна довжина волосся» і т. ін. Потім за командою ведучого учасники внутріш­нього кола пересуваються, змінюючи партнера (за годинниковою стрілкою). Процедура повторю­ється, поки кожний учасник внутрішнього кола не зустрінеться з кожним учасником зовнішнього кола.

Побажання на сьогодні
Вправу починають із того, що гравці щось ба­жають одне одному на сьогоднішній день. Поба­жання повинні бути короткими, бажано однослів­ними. Один з учасників кидає м'яч тому, кому адресує побажання, і водночас вимовляє його. Той, кому кинули м'яч, у свою чергу, кидає його наступному учасникові і бажає йому щось на сьо­годні. Необхідно уважно стежити, щоб м'яч опи­нився у всіх.


Знайти пару
Учасникам роздають смужки паперу, на яких написані назви тварин. Кожен мовчки повинен знайти свою «пару» — таку саму тварину. Пари утворюють коло. Кожна пара показує свою твари­ну, решта повинна відгадати, що це за тварина.


Спробуй, дізнайся!
Один з учасників залишає кімнату. Ті, хто залишилися, у цей час обирають когось, уважно його розглядають та запам'ятовують. Ведучий по­вертається і ставить запитання про зовнішність обраної людини. Решта можуть відповідати тіль­ки «Так» чи «Ні». Потім гру продовжують із но­вим учасником




Характеристика  та техніка виконання різних видів ходьби.
Основні види ходьби і техніка їх виконання
1.     Звичайна ходьба в помірному темпі.
При такій ходьбі нога ставиться на опору з п’ятки, потім перекат через ступню на носок переходить у відштовхування. Рухи рук спокійні - зігнуті в ліктях руки почергово піднімаються вперед не вище рівня грудей, потім відводяться назад ліктями. Голова при піднята, плечовий пояс ненапружений, живіт підтягнутий.
2.     Ходьба на носках.
Виконується на більш прямих ногах. Кроки короткі, тулуб випрямлено, підтягнуто. Нога ставиться на передню частину ступні (на пів пальці), п’ятка не торкається поверхні. Рухи рук незначні, вони дещо розслаблені. їх можна послабити на пояс, положити за голову. При ходьбі плечі опущені, постава невимушена.
3.     Ходьба на п’ятках.
Цей вид ходьби виконується майже на прямих ногах. Кроки короткі, живіт підтягнутий, спина випрямлена. Нога ставиться на п’ятку, носки підтягнуті вгору, при цьому не слід їх сильно розвертати в сторону. Рухи рук незначні (поставити на пояс, положити на голову).
4.     Ходьба високо піднімаючи коліна.
Рухи енергійні, чіткі. Нога ставиться спочатку на передню частину, потім на всю ступню. Кроки короткі, впевнені. Зігнута в коліні нога піднімається вперед - вгору, стегно приймає горизонтальне положення, гомілка утворює із стегном прямий кут, носок відтягнутий вниз. Активні рухи ніг координуються з рухами рук, кисті зжаті в кулаки. Просування вперед незначні. Корпус прямий, голова при піднята.
5.     Ходьба широким кроком.
Рухи сповільнені. Зберігається звичайна при ходьбі координація рухів рук і ніг. Нога ставиться перекатом з п’ятки на носок. Приблизна довжина кроку різна для дітей різного віку (32 - 35 см. в 2 роки, 55 - 60 см. до 7 років). При виконанні цього виду ходьби не можна занадто збільшувати довжину кроку так, як це може привести до порушення формуючої у дітей координації рухів.
6.     Ходьба перекатом з п’ятки на носок.
Виконується цей вид ходьби яскраво вираженою поставою ноги на п’ятку, плавним і водночас енергійним перекатом на носок. Рухи рук вільні, ненапружені, з деяким акцентом в момент переходу на носок.
7.     Ходьба приставним кроком.
Може виконуватися вперед, назад, вправу і ліву сторону. Крок починається з будь-якої ноги: одна при цьому виноситься вперед, інша до неї приставляється. Обидві ноги стають разом, п’ятки їх з’єднують на кожному
кроці. Не слід повертати стопу, приставляємо ноги носком всередину. Руки в русі участі не приймають, їх доцільно поставити на пояс. Цей вид ходьби особливо добре виконувати під музику, враховуючи різний її характер і під марш - чітко, без помітного згинання в колінах; під танцювальну музику - м’яко, на одній або на обох ногах.
8.       Ходьба на пів присіді й присіді.
Виконується на півзігнутих або повністю зігнутих в колінах ногах. При ходьбі в на пів присіді нога ставиться на передню частину ступні, а при ходьбі в присіді - на всю ступню. Спину треба старатися тримати прямо.
Руки рухаються вільно. При ходьбі в на пів присіді їх можна поставити на пояс, при ходьбі в присіді руки краще тримати на колінах.
9.       Ходьба схрещеним кроком.
В цьому виді ходьби одна нога виноситься вперед і ставиться перед другою ненабагато в сторону. Просування вперед незначне. Ногу треба ставити випрямлено і на всю ступню. Руки доцільно тримати на поясі, так як їх активні рухи можуть тримати до через мірного повороту тулуба і порушити координацію рухів.
10.   Ходьба випадами.
Нога, яка виноситься вперед зігнута в коліні і ставиться на всю ступню. Нога, яка позаду стоїть на носок (по можливості її треба тримати прямо). Поштовх відбувається носком позаду стоячої ноги.
11.   Ходьба із закритими очима.
Виконується невеликими кроками, спостерігається відхилення від прямолінійного напрямку.
12.  Ходьба спиною вперед.
Одна нога ставиться назад на передню частину ступні або відразу на всю ступню. Поштовх відбувається п’яткою другої ноги або всією ступнею одночасно. Координація рухів рук і ніг виконується з напругою.
13.   Гімнастична ходьба.
Виконується постановкою ноги з носка більш широким кроком, ступня ставиться на опору повністю.
14.  Ходьба на зовнішній стороні ступні.
Виконується невеликим кроком, нога ставиться на зовнішню сторону ступні. Руки бажано поставити на пояс ( в сторону, за спину) в залежності від віку дітей.
15.  Ходьба на внутрішній стороні ступні.
Крок невеликий, нога ставиться на внутрішню сторону ступні. Руки бажано поставити на пояс (в сторони).
16.   Ходьба з різними рухами рук (на поясі, в сторону, вгору, за голову, за спиною, одна вгору, друга вниз).
17.  Ходьба випадами.
18.  Ходьба в різних шикуваннях, в різних напрямках, в різних темпах.

Немає коментарів:

Дописати коментар