Березовий сік - чи знаєте ви, чим він корисний?

Мета. Поглибити і розширити знання дітей про березу, її лікувальні властивості; згадати вірші і пісні про березу, познайомити із загадками, повір'ями, легендами про березу; виховувати дбайливе ставлення до рослин, любов до рідного краю.

Обладнання: гілка берези, картинки із зображенням берези, запис пісні про березу.

Хід заняття

- Діти, сьогодні ми з вами поговоримо про дерево, яке вам дуже добре знайоме. А що це за дерево, ви дізнаєтеся, відгадавши загадку.

В білому сарафані стала на галявині,
Летіли синички - сіли на косички. (Береза.)
- Правильно, це береза.

Немає такої оселі, біля якої не росло б це чудове дерево. У всі часи люди шанували його. Є така стародавня загадка про берізку:

„Стоїть дерево, цвітом зелено, в цьому дереві чотири бажання: перше - хворим на здоров'я, друге - людям колодязь, третє - від темряви світло, четверте - посуд для всього".

А відповідь на загадку дуже проста: паритися в лазні березовим віником, готувати ліки з березових бруньок та листочків - це хворим лікування. Тамувати спрагу смачним березовим соком - людям колодязь.

Раніше, коли не було електрики, хати освітлювали трісками з берези, печі топили березовими дровами — ось вам і від темряви світло. З березової кори плели корзинки для ягід і грибів, з деревини робили бочки для солінь, ложки, миски для їжі - посуд для всього. З березових бруньок і листочків виробляють ліки для лікування простуди, кашлю, ангіни, а також п'ють їх, коли болить живіт; натирають ними болючі місця, миють голову, коли надмірно випадає волосся.

З кори берези виробляють дьоготь. Це про нього кажуть, що ложкою дьогтю можна зіпсувати бочку меду, але як ліки - він дуже корисний: ним лікують рани, лишаї, опіки не тільки у людей, а й у тварин. Дьогтем змащують упряж для коней.

Сік з берези дуже корисний для здоров'я, він виводить з людського організму все непотрібне. Це сечогінний і глистогінний засіб. А з деревини роблять декоративний посуд і меблі. Березове листя використовують для фарбування тканини в жовтий, коричневий і золотистий кольори.

Ви бачите, яка корисна береза, але вона ще й дуже красива. З давніх-давен дружать люди з берізкою, милуються її красою, складають вірші та легенди про неї.

- Чи корисний березовий сік для людини?

- Чи варто засуджувати людей за те, що вони беруть сік для зміцнення здоров'я?

- А в народній творчості вона ще символізує матір, її часто називають берізкою-матінкою.

Легенда „Журба берези "

...У давні часи над сивим Дніпром жив молодий і статний красень Доброслав. Був він один у матері-вдови, тож стара жінка мала його за опору і втіху.

Уже й одружувати хлопця прийшов час, уже й пригледіла мати синові пару, а собі невістку - молоду, гарну дівчину Любаву. Та сталося лихо: напали на рідну землю вороги. І пішов Доброслав з княжою раттю проти супостата. Серце материнське кров'ю обливалося за сином, сльози туманили сірі очі. А син у січах кривавих відстоював рідну землю, захищав материнську старість і молодість своєї нареченої Любави.

Якось почула стара мати кінське іржання під ворітьми. В надії і тривозі вийшла з хати і побачила свого сивого коня, на якому син поїхав битися з ворогами. Осідланий, стояв він під ворітьми без вершника і жалібно, мовби когось оплакуючи, іржав.

Усе зрозуміла мати, заплакала гірко, схилилася на ворота в тузі. Цілу ніч отак стояла, а на ранок побачили люди на тім місці білокоре дерево. І тому, мабуть, що хата вдовина стояла при самому березі, то й назвали те дерево березою.

Від материнського доброго серця має береза багато цілющих властивостей. А що гарна, як тиха сумовита пісня, то теж не дивно: хіба може бути хто кращий, ніж мати для сина?

- Ось яка сумна легенда, бачу, ви засумували, але ж ви знаєте, що берізка буває і веселою, коли навесні на ній з'являється перше зелене листя.

Гра „Берізка".

Правила гри. Одна дитина в середині кола - берізка, всі діти стоять колом.

Вихователь.
Берізка, берізка.
Берізка зелена! (Двічі.)

Діти йдуть вправо, повторюючи слова, тримають руку біля правого плеча, ніби несуть дерево і продовжують співати.

Діти.
Ми посадили берізку
Ось таку! (Двічі.)

Повертаються обличчям до кола, присідають і показують руками, яку берізку вони посадять.

На слова:
Ходимо, ходимо
По лісу-лісочку. (Двічі.)

Діти беруться за руки і йдуть вліво, а дитина, що в колі, присідає.
На слова:
Виростай же, берізко,
Ось така! (Двічі.)

Дитина, що в колі, встає.
На слова:
Ходимо, ходимо
Навколо нашої берізки! (Двічі.)

Діти повертаються досередини, нахиляються і плавними рухами показують, як росте берізка.
На слова:
Стала наша берізка
Ось така! (Двічі.)

Діти йдуть в центр кола, піднімаючи з'єднані руки, показують, якою стала берізка

Вірш Грицька Бойка „Посадила я берізку".

Як прийшла до нас уквітчана весна,
Посадила я берізку край вікна.
Стала, стала я берізку поливать,
Стала пісеньку веселу їй співать:
- Ти рости, моя берізонько, рости,
Буйним листом всім на радість шелести. 

Ти рости, моя берізко, виростай.
Дівчинку Оленку пам'ятай!

- А звідки ж взялася назва береза?
Майже в усіх мовах це слово звучить однаково. Назва походить від білого кольору кори берізки.

Давно-давно, коли наша держава називалася Київська Русь, наші прадіди вірили в лісових, водяних і небесних духів. І була в них найголовніша богиня, яка називалася Берегиня. Вона вважалася матір'ю всіх духів і всіх багатств на землі. І шанували її в образі святого білого дерева - берізки.

А ви знаєте, що є така українська народна пісня „Ой хвалилася та берізонька?"
- Давайте її заспіваємо.

Ой хвалилася та берізонька:
- На мені кора білесенька,
На мені листя та широке,
На мені гілля та високе.

Ой обізвався зелений дубочок:

- Ой, не хвалися ти, берізонько,
Не ти свою кору вибілила,
Вибілило кору та яснеє сонце,
Широчив листя та буйний вітер,
Височив гілля та дрібен дощик.

А тепер, діти, давайте розгадаємо кросворд. Відгадавши першу загадку, дізнаєтеся про рослину, назву якої треба відгадати. Відгадавши другу загадку, дізнаєтеся, коли вона починає зеленіти і квітнути, а з третьої загадки взнаєте назву дерева.

Навесні веселить, влітку холодить,
восени годує, взимку гріє. (Дерево.)

Зійшли сніги, шумить вода,
Земля вже квіти викидає,

Буяє травка молода, все мертве оживає.
Що це за пора року? (Весна.)

Висока красуня стоїть на галявині -
В зеленій кофтині, в білому сарафані. (Береза.)


- Молодці, вгадали. А тепер давайте згадаємо назви весняних місяців.

Коли потечуть перші струмочки, почне танути сніг, прилетять жайворонки і шпаки, прокинуться і берізки. Тому й перший місяць називається березень.

Заструменить по стовбурах прозорий березовий сік. Якщо трішки надрізати кору берези, заплаче вона сльозинками кришталевого соку. Дуже корисний цей сік, мабуть, ви всі його любите, але, щоб пити його, треба збирати сік із старих беріз.

Березовий сік

Хтось надрубав біля самого кореня молоду березу. Тече мутний сік, земля під березою мокра. Дідусь сердиться:
- Ех, люди! Руки - злі, а голова - дурна...
- Ну, захотілося тобі соку - візьми від старої берези, від позначеної, яку все одно взимку на дрова зрубаємо!
- Діду, а може, у цієї, у молоденької, сік солодший?
- Зараз зрозумієш, де він солодший.

Прихилив кухлик під зарубку. Натекло соку, а попробував - зовсім як вода, тільки не дуже чиста.
- А тепер по іншому зробимо. Глянь: на верхівці гілочка зламана. Видно, снігом її зломило. З обламаної гілочки теж падають краплини. Плюскотять, розбиваються об землю.

Підставив дідусь кухлик під ці краплини. Набралось березового соку. Я ковтнув і навіть прицмокнув. Такий солодкий, такий смачний сік! А він же з тієї ж самої берези.
Дідусь запитує:
- Ну, варто було сокирою махати?
- Не варто, - відповідаю.
- То ж бо й воно. Якщо дятел напитися захоче, він біля верхівки дірочку продовбає. Тому, що знає: чим вище, тим солодший сік. Найсолодший - біля вершечка... Ось і виходить, що маленька пташка розумніша за великого дурня з сокирою.

Треба пам'ятати, що користуватися багатством берези можна за умови дбайливого ставлення до неї, щоб не падали даремно березові сльозинки на землю. Щоб берізки йде довго приносили нам здоров'я, радували своєю красою.

Ми на своїй планеті не тимчасові мешканці, а мудрі господарі. Дерева, квіти, пташки і травиця від нас не завжди можуть захиститися.

А якщо будуть знищені вони, чи ж зможемо жити ми? Людина, яка виростила дерево, виходила пораненого птаха, ніколи не зможе зламати гілку чи зруйнувати мурашник, розорити пташине гніздо. Постійне і добре спілкування з природою необхідне кожному.

Про березовий сік

Точний період виділення березового соку встановити важко, тому що воно залежить від погодних умов. Наприклад, якщо під час березневої відлиги сік вже почав текти, і несподівано ударили морози, він може на якийсь час припинити виділятися. Проте, як правило, сік починає бігти, коли тане сніг і набухають бруньки, приблизно у середині березня. Збирати сік припиняють, коли вже розпускається листя, в другій половині квітня.

Наскільки мені вдалося з`ясувати, дозволу для збору березового соку не вимагається, якщо одна людина бере не більш як 50 літрів. Збирати «березові сльози» потрібно тільки в екологічно чистих лісах, тому що дерево здатне вбирати шкідливі речовини і вихлопні гази.

Краще всього вибрати березу, діаметр якої не менш як 20 см, з добре розвиненою кроною. На відстані 20 см від землі в стовбурі дерева акуратно проробляють маленький отвір. Важливо знати, що, в основному, сік йде в поверхневому шарі між корою і деревиною, тому глибоку дірку робити зовсім не потрібно. У зроблений отвір або під ним прикріплюють лоток з берести або інше напівкругле пристосування, по якому стікатиме сік. Жолобок повинен бути направлений в пляшку, банку або пакет.

Кращим часом для збору соку вважається проміжок між 12 і 18 год., коли він тече найсильніше. Від діаметру дерева залежить кількість отворів, які можна зробити: якщо 20-25 см - то тільки один, при об`ємі 25-35 см - два, при 35-40 - три, а якщо діаметр більш як 40 см - допустимо зробити чотири отвори.

Після того, як зберете сік, не забудьте допомогти дереву видужати: потрібно туго закрити отвір воском, пробкою або мохом, щоб в стовбур не потрапили бактерії, які можуть нести серйозну загрозу для життя дерева. Зберігати березовий сік можна в холодильнику трохи більше 2 діб.

Медичні дослідження показали, що прийом хоч би однієї склянки в день протягом 2-3 тижнів (оптимально випивати три рази на день по склянці за півгодини до їжі) допоможе організму впоратися з весняною слабкістю, авітамінозом, неуважністю, втомою і депресією. Протипоказаний березовий сік тим, у кого алергія на пилок берези.

У березовому соці містяться органічні кислоти, дубильні речовини, мінеральні речовини, залізо, калій, кальцій, глюкоза, фруктоза, фітонциди. Вживання березового соку сприяє розщеплюванню каменів в сечовому міхурі і нирках, очищенню крові, посиленню обмінних процесів. Корисно пити сік і при виразці шлунку, захворюваннях печінки, дванадцятипалої кишки, жовчного міхура, зниженій кислотності, радикуліті, ревматизмі, артриті, бронхіті, туберкульозі, цинзі, головному болі і венеричних захворюваннях.

До того ж, березовий сік підвищує опірність організму до застудних, інфекційних і алергічних захворювань, має глистогінну, сечогінну, протипухлинну дію. Також соком берези корисно протирати шкіру при екземі, вугрях, для зволоження і очищення сухої шкіри. Дуже добре нанести на шкіру обличчя наступну маску: змішати 1 ст. л. сметани з 2 ст. л. березового соку і 1 ч. л. меду. Тримати таку маску потрібно близько 15 хвилин, змити прохолодною водою, шкіра після неї матиме красивий матовий відтінок.

А ще березовим соком корисно мити волосся при лупі, для посилення їх росту і появи блиску і м`якості (ту ж властивість має настій березового листя).

Щоб зберегти березовий сік, з нього готують квас: нагрівають до 35 градусів, додають по 15-20 г дріжджів і 3 родзинки на 1 літр, на смак можна додати лимонну цедру. Після цього банку або пляшку щільно закривають і залишають на 1-2 тижні. Вийде дуже смачний, газований напій!

Квас можна приготувати дещо по-іншому: до 10 л березового соку додають сік 4 лимонів, 50 г дріжджів, 30 г меду або цукру, родзинки з розрахунку 2-3 штучки на пляшку. Розлити по пляшках і тримати 1-2 тижні в темному прохолодному місці. У описаних вище випадках квас може бути готовий вже через 5 днів, але від того, що він простоїть довше, напій не зіпсується: його можна зберегти на все літо.

Наші предки пили березовицю без додавання цукру - це був традиційний слабкоалкогольний напій на застіллях. Можна настояти березовий сік на сухофруктах, в банці, прикритій марлею, теж приблизно 2 тижні. А ще можна додавати в «березові сльози» сік ягід, настої їх на травах, загалом, використовуйте на здоров`я цей чудовий весняний подарунок природи!